Що має побачити кожен львів’янин. Піскові озера

До 1950-х років на місці озер було сміттєзвалище.

Фото: Вікторія Ейсмунт

Про елітні вілли на Коновальця у Франківському районі Львова знають не тільки місцеві мешканці, а й постійні туристи. Туди курсує трамвай №2, кінцевою якого є музей Івана Труша. Втім, якщо вийти на зупинку раніше, можна потрапити у парк «Піскові озера», який розташований між вулицями Коновальця та Чупринки у районі На Байках або Новий світ.

До парку зневеликими міськими озерами з вулиці Коновальця веде вулиця Гординських із новою садибною забудовою. З іншого боку з кінцевої можна звернути на вулицю Труша або Івана Руданського і вийти до озер через внутрішньобудинкові доріжки. 

До 1990-х озера називали «Алтайськими», як їх і досі називають старожили та мешканці району. Площа парку охоплює 5,8 га, а площа двох озер — 1,8 га. Видовжені озера поєднані між собою містком. 

Облаштували парк у 1960-ті роки на місці колишніх піскових кар’єрів львівського промисловця Юзефа Франца. Озера утворилися внаслідок просочування води на дно піскової ями. До цього тут було сміттєзвалище відходів лампового заводу. Крім цього, озера використовували для потреб емалевого заводу, що був неподалік.

Парк у 1950-х роках / Фото: lvivcentr

За іншою версією озера утворились на місці ставів Юзефа Франца на річці Сорока. У 1923 році тут збудували спеціалізований біговий парк.

Останнє масштабне прибирання відбулося восени 2015 року. Крім цього, впродовж останніх кількох років, у парку активно чистили водойми, втім вони й надалі заростають водорослями та мілкішають. У 2014 тут планували збудували підпірну стінку та дозволили ловити рибу. 

Нині навколо парку активно будують багатоповерхівки, які роблять з озер зону оазису серед міста. Тут часто відпочивають компаніями, влаштовують пікніки, загорають та катаються на велосипедах.

Серед дерев тут поширені верби, ясени, клени, акації, каштани та деякі плодові дерева — черешня, алича, кедри. На озерах плавають дикі качки.