За яворівську іграшку платять тисячу гривень

logo


Автор: Сергій Старостенко Дерев’яна яворівська іграшка з парами, які танцюють. Стоять на палиці з коліщатами. Крутяться під час їзди
Дерев’яна яворівська іграшка з парами, які танцюють. Стоять на палиці з коліщатами. Крутяться під час їзди

— Першим згадкам про яворівську іграшку 400 років. Але вона значно старша, — говорить майстриня 44-річна Оксана Когут із села Івано-Франкове на Львівщині. Разом із різьбярем Остапом Сой­кою виготовляють дерев’яні іграшки. Їх здавна робили в місті Яворів Львівської області. Мають особливий ­розпис.

Виставку “Яворівська іграшка” відкрили у столичному музеї Івана Гончара. Працюватиме до 10 вересня. Експозицію розмістили в одній кімнаті. Роботи майстрів розставили на дерев’яних поличках. На дошках написали дитячі й народні вірші.

31 липня виставку оглядає ­киянка 46-річна Галина Олексіївна з донькою Ольгою, 15 років. Випробовують качок на коліщатках і колесо, що крутиться і тріщить.

— Ці іграшки вчили дітей бачити красу у природі й роботі батьків, — розповідає Галина Олексіївна. — Важливо — вони екологічно чисті. Найбільше сподобалися розмальовані в червоний із чорним фігурки родини — щаслива пара з двома дітьми. Можна поставити їх удома. Були б оберегом сімейного затишку і взаєморозуміння.

Галина з дочкою підходять до підвищення посеред кімнати. На ньому — дерев’яні фігурки селян, возів, коней, іграшкові скрипки. Підвішені вирізьблені тварини і птахи. У центрі — іграшка в формі янгола.

— Перш за все, яворівська іграшка була для гри. Потім — для виховання, — розповідає майстриня Оксана Когут. — У грі діти копіювали батьків, які працювали в полі, поралися біля господарства. Як зараз дів­чата граються з лялькою й уявляють себе вчителькою чи лікаркою. Найпопулярніша іграшка — пташка, що хлопає крильцями.

Дерев’яна іграшка — приємна на дотик. Кольори спокійніші, ніж у китайців. Жовтий, червоний і зелений, — додає Оксана. — Ми з Остапом працюємо за старою традицією. У радянські часи яворівську іграшку виробляли окремі родини. Тому збереглася майже в початковому вигляді.

Над забавкою майстри працюють до кількох тижнів. Виготовляють також на замовлення. Коштують 50–1000 грн. Розраховані на дітей від 1 до 12 років.

Родина виготовляла за рік 3600 іграшок

— Люди з Яворова їздили продавати іграшки за кордон — у Польщу, Австрію, Німеччину, — розповідає Оксана Когут, майстриня яворівської іграшки. — Була цьогоріч на днях культури Львова в польському Вроцлаві. Зустрічала людей. Вони самі пам’ятають чи бабця їм розказувала про яворівців із забавками.

— Центр промислу був у Малому Передмісті. Це район Яворова. Кожна родина виготовляла за рік 3600 іграшок, — говорить організатор виставки 52-річна Людмила Герус, мистецтвознавець. — Наприкінці XIX століття урядовці їздили в Західну Європу. Дізнавалися, як там роблять іграшки. Хотіли економічно підняти Галичину за рахунок забавки. 1896-го відкрили Забавкарську школу в Яворові, де навчали виготовленню народних дерев’яних іграшок. Школа проіснувала до Першої світової війни. Потім її відкрили на рік під час Другої світової.