Чого немає в Комплексній стратегії озеленення Львова

logo


У документі визначили своє бачення лише дві зацікавлені сторони, а насправді їх значно більше.Фото: Петро Ткачишин

Фото: Петро Ткачишин

На минулому сесійному засіданні депутати Львівської міської ради ухвалили Комплексну стратегію  озеленення Львова. Урбаністи Олександра Сладкова та Олександр Шутюк проштудіювали документ і вважають, що автори стратегії упустили деякі моменти, а її втілення нічого не змінить.

Мабуть у кожного, кому не байдужа тема міського озеленення чи кому просто приємно чути спів птахів зранку, не раз виникало відчуття, що у Львові щось із цієї справою пішло не так. Таке відчуття регулярно виникало і в мене через те, скільки вуличних дерев зрізають, а скільки – обрізають до стану телеграфного стовпа, після чого чимало з них гинуло протягом наступних кількох років. Вкупі з мізерною кількістю висаджених нових дерев це навіювало дуже невеселі думки, що такими темпами Львів дуже скоро може перетворитися на нестерпну бетонну пустелю.

Саме тому в якийсь момент ми активно долучилися до організації спільнокошту міського озеленення, завдяки якому за співфінансування сотень львів’ян на вулицях з’явилося понад 200 нових дерев. Але що більше ми заглиблювалися у питання, то більше розуміли, що проблема є системною і висадкою хай навіть сотні нових дерев її не вирішити.

На фоні всього переліченого повною несподіванкою для нас стала новина про те, що Львівська міська рада затвердила стратегію озеленення міста. Кілька днів ми уважно вичитували цей новий документ і зараз хотіли би поділитися деякими думками щодо нього.

Стратегія – це документ, що визначає візію, тобто ідеальний стан речей, ґрунтується на принципах і містить перелік заходів, необхідних для досягнення всіх аспектів сформованої візії. Комплексна стратегія містить аналіз всіх можливих зацікавлених сторін і взаємодію між ними для досягнення візії.

Саме тому для розробки стратегії необхідно, по-перше, залучити експертів, які мають досвід формування стратегій, а по-друге — скласти перелік та дослідити інтереси різних учасників процесу, спільно напрацювати заходи для досягнення цілей та розділити роботу і відповідальність. Чималим розділом будь-якої стратегії є опис методології її розробки, посилання на документи інших порядків: міжнародні хартії, національне законодавство, місцеві напрацювання. Також важливим є мультидисциплінарний аналіз існуючих проблем та кращих практик, а відтак нейтралізація чи вирішення перших та підтримка других.

Що ми маємо під назвою «Комплексна стратегія озеленення Львова»? Уважно ознайомившись з матеріалами, на наш погляд, ми маємо компіляцію наукових статей викладачів профільного львівського ВНЗ, а також перелік заходів, які є поточною роботою профільного відділу ЛМР і ЛКП «Зелений Львів». Що саме по собі не є поганим, просто це лише мала частина необхідної роботи. В документі визначили своє бачення лише дві заінтересовані сторони. Інші сторони не були залучені до процесу:

такі як ми, співзасновники міського спільнокошту і мешканці, що разом з десятками однодумців обрали, посадили і опікуються сотнями дерев;
практикуючі архітектори і ландшафтні архітектори, що реалізували проекти громадських просторів (але не працюють на кафедрі Лісотехнічного університету);
власники приватних розсадників;
компанії, що десятиліттями надають послуги з висадки та догляду за зеленими насадженнями міста;
науковці суміжних спеціальностей інших ВНЗ (біологічний факультет ЛНУ, Інститут архітектури НУ ЛП, екологи);
громадські організації, що працюють в сфері адаптації міст до змін клімату,
депутати профільних комісій;
управління архітектури і урбаністики як розробник Інтегрованої стратегії розвитку міста;
активні мешканці міста, що цікавляться озелененням;
районні адміністрації, ОСББ;
замовники та підрядні організації, що ведуть будівельні роботи з реконструкції вулиць та громадських просторів;
врешті, представників Німецького товариства закордонної співпраці, що в рамках проекту «Муніципальний розвиток та оновлення центральної частини Львова» провели величезну кількість профільних заходів. Серед них і навчання для працівників «Зеленого Львова», створення унікального для України «Довідника по догляду за деревами», оновлення понад 20 дворів в центральній частині міста із залученням мешканців. На жаль, розроблена Стратегія навіть не містить згадки про ці напрацювання і не передбачає жодних альтернативних чи аналогічних заходів.

Без широкого залучення і спільного напрацювання візії, а на її основі – принципів і дієвих механізмів спільного впровадження, цей документ залишиться лише Стратегією розвитку відділу екології, ЛКП «Зелений Львів» та профільних науковців-учасників її написання.

Із запропонованими заходами документу «Комплексна стратегія озеленення Львова» на 2017-2027 рік на загальну суму 60,5 млн гривень можна ознайомитись максимально коротко і доступно в останніх двох розділах: «Висновки» і «План заходів».

Не будемо вдаватися в критику окремих розділів, цілей чи заходів, описаних в документі, а також просто його композиції і можливості розуміння користувачами. Дамо лише перелік того, чого НЕ знайшли в цьому документі, а хотілось би:

1. Принципи поводження з озелененням під час капітального ремонту або  реконструкції вулиць. В яких випадках замінювати? Чи треба і як убезпечити існуюче? Хто розробляє і затверджує дендроплан? Якість нових посадок? Бо наразі маємо ситуацію, коли спочатку роблять покриття хідників, а через пару років після дерева гинуть, або втрачають естетичний вигляд, а їх якісна заміна в такому випадку є надскладна. В існуючій стратегії ця проблема не вирішується, просто радять садити дерева в газони, а не в лунки.

2. Висадка нових дерев. Закупівля послуг з якісної посадки і догляду за зеленими насадженнями, а не лише купівля саджанців: корчування пнів, збагачення ґрунту, дренажна система, опори, захист, стрижки та регулярне видалення конкуруючих гілок. Гарантія на посадку. Роботи вести відповідно до розробленого німецькими колегами довідника.

Садити великі дерева там, де простір це дозволяє. Не замінювати зрізані великі дерева маленькими декоративними (кулястий клен, сакура), якщо є місце на великі.

3. Обрізка дерев і топінг. Припинити обрізку як «компроміс». Виробити критерії аварійності і провести якісну заміну дерева, а не «ампутацію» всіх гілок. Припинити практику топінгу за зверненням мешканців.

4. Розробити критерії визначення цінності дерев, що перебувають в значному віці, або які хочуть зрізати з інших причин. Має бути, як в критеріях визначення історико-культурної спадщини: унікальність виду, естетична виразність, цінність виду, історичні події, важлива частина композиції, поважний або молодий вік, тощо. В наявному документі дерева розглядаються швидше як різні ступені загрози людині.

5. Надавати чіткі вимоги до благоустрою новобудов у складі містобудівних умов та обмежень щодо кожного випадку. Принципи та загальні напрямки таких вимог визначити в стратегії окремо щодо житлових комплексів, офісних, торгових будівель та автостоянок.

В існуючій стратегії є загальні поради щодо озеленення садків, шкіл, лікарень, промислових підприємств і колодязних дворів центральної частини Львова. До того ж механізмом впливу згадується введення посади садівника на підприємствах чи в установах.

6. Створити раду озеленення Львова з представників згаданих вище зацікавлених сторін для виконання дорадчих функцій щодо планування нових посадок, встановлення цінності та догляду за цінними деревами, розгляду проектів ландшафтної архітектури, надання рекомендацій для містобудівних умов та обмежень, формування завдань для конкурсних чи тендерних закупівель. Подібні дорадчі органи діють при управлінні архітектури та урбаністики та при управлінні охорони історичного середовища.

7. Здійснювати закупівлю послуг з комплексного оновлення парків в порядку архітектурних конкурсів. Наразі відбуваються лише тендери або прямі замовлення.

8. Вирішення проблем вуличних газонів: відмовитись від мотокіс на користь газонокосарок, ліквідувати ділянки з відкритим ґрунтом (за допомогою ґрунтопокривних кущів, якісного газону, декоративних камінців тощо), відновити родючість газонних ґрунтів, створити смуги кущів як альтернативу пішохідним турнікетам, переглянути способи утримання та прибирання вулиць (особливо взимку).

9. Повернути кущі і живоплоти в елементи міського озеленення. Саме доглянуті кущі створюють затишок, затримують вологу, надають умови для життя птахів в місті. Застосовувати різнорівневе озеленення. Наново вивчитись якісно доглядати за кущами. Застосовувати багаторічні квітники та багаторічні злакові трави як основу озеленення. В утриманні найдорожчим є якісний газон і однорічні квітники. Просте перепризначення грошей дозволить досягнути в рази більших результатів.

10. Повна інвентаризація і паспортизація вуличних дерев, оцінка стану і розробка плану догляду або заміни насаджень на період наступних 10 років, планування необхідних видатків за результатами інвентаризації. Протокол визнання дерева аварійним має закінчуватися приписами щодо заміни дерева: як мінімум вид і крайній термін посадки.

11. Розробка навчання та сертифікації працівників, які доглядають за деревами, оцінюють їх стану та проводять інвентаризацію, а також переатестація чи позбавлення сертифікату в разі порушень. В існуючій Стратегії передбачається, що навчань та просвіти потребують лише школярі, голови ОСББ і громадські активісти.

12. Запровадити систему ISO 14000 як основу для екологічного менеджменту для проектів ЛМР та як частину вимог щодо благоустрою до девелоперів.  (ISO 14000 ― частина загальної системи управління, що включає організаційну структуру, діяльність із планування, обов’язки, відповідальність, досвід, методи, методики, процеси і ресурси для розробки, здійснення й аналізу екологічної політики).

13. Видова різноманітність вуличних насаджень: не садити дерево того ж самого виду на місце ураженого хворобами попередника (особливо стосується каштанів), зберігати диверсифікацію видів, щоб в разі вразливості певного виду до певного шкідника залишалася велика кількість інших дерев інших видів. Переглянути і доповнити розроблені німецькими спеціалістами рекомендації щодо видового складу нових посадок. Розробити план посадок (переважно методом заміни) на роки вперед і оголосити про плани розсадникам, аби ті встигли підготувати якісний посадковий матеріал. Замовлення на вирощування місцевих видів в розсаднику.

14. Розглядати озеленення не лише з позиції практичної користі для людини, але й користі для ланцюжків біорізноманіття: залишати в парках недоступні для людини ділянки дикої природи без втручання, дивитись на дупла, плоди і відмерлу деревину ще й як на їжу та дім для фауни.

15. Закупівля відповідної сьогоденню техніки: малих екскаваторів, малих тракторів, ще одного пенькоподрібнювача, машини для пересадки дорослих дерев, легких кранів-маніпуляторів, вишок, тощо, аби не заводити важку техніку в парк чи на газон. Особливо важливим є закупівля машин для поливу і подальший регулярний полив. Закупівля газонокосарок для якісного догляду газонів.

16. Запровадження механізму спонсорського дарунку дерев мешканцями, де мешканець оплачує саджанець, місто закуповує послугу підбору посадкового матеріалу, якісної посадки та догляду.

17. Розробити заходи з адаптації міста до зміни клімату. Максимально зберігати ресурси за допомогою міського озеленення: максимізація поглинання дощової води рослинами замість каналізування; тінь як заощадження на роботі кондиціонерів в будівлях і громадському транспорті.

18. Розробити план екокоридорів для возз‘єднання мережі парків, скверів і лісництв Львова.

19. Розробити план фіксації і попередження екологічних злочинів в галузі озеленення. Особливу увагу надати попередженню, а не кількості зібраних штрафів за знищені насадження.

20. Створити наглядову раду при Стрийському парку (на конкурсній основі) як пілотний проект участі фахівців різних спеціальностей та мешканців у розвитку парку. Згодом поширити цю практику на інші об‘єкти виняткової важливості. Це буде реальною участю мешканців у розвитку озеленення міста. Існуюча стратегія передбачає участь мешканців шляхом організації фотоконкурсів і конкурсу на найкращий двір (до слова, єдиний захід стратегії, що є продовженням нашої діяльності трирічної давнини). Впевнені, що цей перелік можна доповнити.

Хочете, лишити все як є — виконуйте цю стратегію. Буде все так само: вигорілі газони, щорічна посадка нових саджанців в ту саму лунку на місце загиблого попереднього (особливо каштану), понівечені обрізкою в дорослому віці дерева, сформовані під «телеграфні стовпи» дерева в розквіті сил, все менше птахів і міської фауни, прориті біля коріння дерев комунікації (бо легше рити газон, ніж відновлювати плитку), замучені і понівечені дерева після ремонтів вулиць і так далі.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.