Ганьба і борщ за 20 гривень. Як у Львові минули слухання про подорожчання проїзду в трамваях

У понеділок, 2 квітня, у Львові відбулися громадські слухання про доцільність підвищення вартості проїзду у львівському електротранспорті.

фото: gazeta.lviv.ua

Громадські слухання про підвищення ціни на проїзд у львівському електротранспорті зібрали майже повну Велику сесійну залу ЛМР. На початку слухань працівники секретаріату ради оголосили, що в залі зареєструваний 131 учасник.

Слухання розпочалися з вибору голови, що мав би їх проводити. За ініціатора слухань, депутата фракції УКРОП в ЛМР Ігора Телішевського, набралося лише 57 голосів, за прес-секретаря «Львівелектротрансу» Івана Бондаря проголосувало трохи більше – 66 людей, проте жоден із них не набрав необхідну більшість. Врешті, головою слухань було обрано компромісного кандидата, депутата ЛМР Івана Гринду.

Першим, кому надали слово, став ініціатор громадських слухань Ігор Телішевський. За його словами, «Львівелектротранс» мав би оголошувати про намір підняття цін на проїзд лише після консультацій з громадою, чого зроблено не було. Окрім того, на його думку, одразу за підприємством ціни на проїзд забажають підняти приватні перевізники у львівських маршрутках.

«Яка доцільність підняття цін? Останнє підняття було восени 2017 року. Тоді у “Львівелектротрансі” казали, що опимальний тариф – 3.70 грн, сьогодні він вже складає 5.51 грн», – цікавився він.

Також пан Телішевський не розуміє, як можна піднімати ціни на проїзд, якщо у підприємства не існує довготривалої стратегії роботи.

У відповідь голова «Львівелектротрансу» Олег Береза після невеликого звіту за декілька місяців його роботи там врешті пообіцяв за 2 тижні представити довгострокову стратегію підприємства. Заступник Олега Берези з питань економіки В’ячеслав Кокошко розповів, що розрахунок нової ціни був проведений відповідно до чинного порядку, а нинішня ситуація в підприємстві відрізняється від осінньої.

«”Львівелектротранс” отримав 158 млн грн збитків у 2017 році, згідно із новою галузевою угодою ми зобов’язані підняти зарплати водіям на 32%, бо на зарплати деяких із них прожити неможливо. Також подорожчала електрика – за неї ми сплатили 6 400 000 грн, а на самі тільки зарплати пішло 11 200 000 грн», – сказав він.

За його словами, ціна за проїзд у сумі 5 грн 51 коп. дозволить підприємству отримувати прибуток. Вона розраховувалася з огляду на усі витрати підприємства: від ремонту колій та витрат на амортизацію до виплат заробітних плат.

Проте наразі мова йде про підняття ціни разового квитка до 5 грн та до 4 грн у разі, якщо пасажир користуватиметься місячним проїзним. Його вартість становитиме 160 грн – ціну запропонували з розрахунку, що одна людина користується транспортом двічі в будній день та кілька разів на вихідних.

Представницю батьківської ради міста обурили заяви про те, що в міста не вистачає грошей на фінансування підприємства: «24 млн грн було виділено для обраних приватних навчальних закладів, 800 тис. було витрачено на навчання депутатів, 1 млн пішло на муніципальну варту, купляють квартири та меблі для чиновників. У нас створені незрозуміло які інститути міста та комунальні установи, а містяни не знають куди йдуть гроші. Мають гроші на свято пампуха, але не мають на трамваї та тролейбуси?».

Проте, за словами представників «Львівелектротрансу», на повноцінне функціонування підприємства необхіно знайти 400 млн грн на рік, у той час, як місто виділяє близько 130 млн грн для часткової оплати проїзду пільговиків та оновлення рухомого складу.

Спроби заступника голови «Львівелектротрансу» пояснити громаді на цифрах, чому у підприємстві вирішили підвищувати ціну на проїзд обірвала жінка із зали: «Оці всі люди не зрозуміли нічого, жодного обґрунтування! – її слова переривають оплески. – З часу останнього підняття що ви зробили для підвищення комфорту? Я не проти платити 5, 10 грн за проїзд, але я хочу, щоб до мене, як до людини, ставилися в транспорті!».

У відповідь від представників ЛКП лунає питання: «Якби ви готували борщ за собівартістю 30 грн, а вам би казали продавати його за 20 грн, ви би мали можливість поліпшувати якість цього борщу?».

Напруження у залі потроху почало зростати. Свої запитання ставили депутати ЛМР Сергій Івах та Ігор Зінкевич, а люди в цей час перекликалися між собою обурливими виразами про якість перевезень. Лунали питання і до представників «Львівелектротрансу»:

– Яку зарплату отримує ваш керівник?

– 17 тис. з оподаткуванням – зала насичується обурливим гомоном. – І це не нормально, що керівник тисячного підприємства отримує такі гроші!

– Директор школи також відповідає за тисячу дітей, але отримує менше, – лунає у відповідь.

Головуючий декілька разів намагався надати слово ініціатору зборів Ігорю Телішевському, проте кожного разу його виступ переривали вигуки та постійний гомін із зали. Врешті, до трибуни підійшов чоловік, який енергічно жестикулював та кричав в сторону головуючого та секретаря слухань – для того, щоб його заспокоїти, довелося викликати представника Муніципальної варти.

Ігор Телішевський все ж таки зміг подати свої пропозицію про недоцільність підняття ціни на проїзд через відсутність стратегії «Львівелектротрансу» та недостатнє обґрунтування рішення підприємства.

Врешті за 20 хвилин певного хаосу залу вмить заспокоїв чоловік, що підійшов до трибуни: головуючий представив його як заступника міського голови Сергія Бабака.

«Коли мова йде про цифри важко сперечатися, тому що 2 помножити на 2 буде 4. У політиків при владі це буде 10, в опозиції – це буде 2. Коли підприємство дуже збиткове, стратегія може бути тільки одна – зробити його, як мінімум, не збитковим. Мова йде про те, щоб зменшити дотації з міського бюджету, тим більше ми даємо з бюджету – це значить, що знімаємо з ліфтів, вікон, і так далі», – сказав він.

Промову він закінчив тезою про те, що не варто ділити львів’ян на «наших» і «ваших», адже всі люди в залі, врешті, працюють для одного міста. Проте ці слова знову підірвали хвилю обурення в залі:

– Погано працюють!

– Тут півзали транспортники, навіщо нам голосувати?

Пан Телішевський знову поставив свою пропозицію на голосування. Люди в залі почали сперечатись, чи варто голосувати, якщо більшість на слуханні склали працівники «Львівелектротрансу».

«Я розумію, що тут більшість людей проголосують так, як треба підприємству, але пропоную підтримати рішення про визнання недоцільни підняттям вартості проїзду без достатнього обґрунтування та представлення стратегії підприємства», – сказав ініціатор слухань.

Під час підрахунку голосів в залі поновився хаос, проте лічильна комісія все ж змогла підрахувати їхню кількість – 44 «за», а отже, рішення не прийнято. Одразу після оголошення результатів голосування до трибуни підійшов представник «Львівелектротрансу»: «Дякую всім, я сподіваюсь, ви все ж почули стратегію, і ті закиди просто спростовані, тому що є обґрунтування і є методика. Маємо наступну пропозицію: підтримати коригування тарифу до рівня 4 грн для мешканців міста через купівлю абонемента за 160 грн, на разовий проїзд – до 5 грн».

Після початку голосування свої мандати за пропозицію почала піднімати та частина зали, яку звинувачували у причетності до «транспортників» – у противагу їм кілька десятків людей почали вигукувати: «Ганьба! Ганьба! Ганьба!»

Лічильна комісія протягом 15 хвилин не могла підрахувати кількість голосів, що підтримали пропозицію про підвищення ціни на проїзд – врешті було оголошено про 66 голосів і головуючий оголосив рішення не підтриманим. Проте за декілька хвилин секретар слухань, Іван Бондар, заявив, що оскільки у залі зареєстровано 131 учасник слухань, 66 голосів є більшістю – а, отже, рішення про підняття ціни варто вважати прийнятим.

Депутати разом із журналістами та представниками секретаріату ради зібрались докупи для вивчення протоколу засідань та врешті дійшли до висновку, що насправді у залі було зареєстровано менше людей, а голоси були підраховані неточно. Тож головуючий, що підійшов до свого місця, яке на той момент було майже оточено працівниками «Львівелектротрансу» та обуреними мешканцями, оголосив: «Слухання вважати такими, що не відбулися, через неточність у підрахунку голосів».

Відповідно, громадські слухання про півищення вартості проїзду в електротранспорті закінчились безрезультатно.

Микита Гладченко