Львів: сміттєва блокада чи місцева катастрофа
Невелика група людей зібралася у львівському Урбан-саду – новоствореному громадському просторі поруч велетенським оглядовим колесом місцевого Парку культури. Різного віку люди слухають активісіку львівського руху Zero Waste Тетяну Чучко про компостування. Тетяна встановила на території Урбан-саду два компостери для потреб цієї території і ділиться своїм досвідом компостування. Тетяна також є головою клубу органічного землеробства і вже більше семи років у підвалі своєї багатоповерхівки має компостер. Про те, як він працює, вона пояснює зацікавленим львів’янам на прикладі нещодавно встановлених компостерів Урбан-саду. Серед слухачів є як і ті, хто лише приміряється до нового для львів’ян способу переробки органічних відходів, так і ті, хто вже почав це робити.
Органічні відходи становлять основну масу сміття, яке викидає пересічний житель українського міста. Сортування та компостування органічних відходів, наприклад, в межах одного будинку, могли б допомогти частково вирішити проблему із накопиченням сміття в місті. За повідомленням місцевої влади, з 20 червня розпочалася “кампанія із сортування сміття”: мешканцям міста роздаватимуть брошури, а на контейнерах з’являться наліпки із призначенням контейнера. Зважаючи, що з часу трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі минуло більше року, а мали його закрити ще одинадцять років тому (і ще тоді новообраний мер обіцяв зробити рекультивацію цього сміттєзвалища на зустрічі із жителями села Грибовичі – це аж надто запізнілий, але все ж таки дуже потрібний крок. Загалом активісти відзначають, що лише сортуючи сміття можна зменшити кількість відходів щонайменше на 30%.
Станом на сьогодні, 21 червня, у Львові сміття не вивезено із 473 майданчиків. Це на 70 більше, ніж два дні тому. За повідомленнями Львівської міської ради, невивезеними залишаються 8,5 тис тонн сміття. Ситуація ускладнюється високими температурами, що пришвидшує розкладання відходів. Якщо пройтися містом, то майданчики навіть у близьких до центру районах переповнені. Особливо складна ситуація у деяких спальних районах. Розлючені мешканці час від часу перекривають вулиці барикадами зі сміття. Однак, мер Садовий на це реагує як на зовнішню “провокацію” і каже на неї не піддаватися, що, здається, лише ще більше злить місцевих мешканців.
Вчора, 20 червня, у Львові із візитом була в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, яка визнала, що у нинішній ситуації є загроза здоров’ю людей. “Ми бачили, які є проблеми, вже зробили аналіз грунту біля сміттєвих майданчиків і побачили, що є дуже високий рівень бактерій”, – повідомила в.о. міністра під час прес-конференції. Великою проблемою насправді є те, що часто сміттєві майданчики знаходяться безпосередньо поруч із дитячими майданчиками, де граються діти. Садовий вже заявив, що хоче евакуювати дітей з міста.
Читайте також: Сміттєва епопея. Реакція соцмереж на нові спроби політиків вирішити головну проблему Львова
Ситуація справді виглядає критичною, однак чи не найскладніший і найбільш спекулятивний момент тут будівництво нового сміттєпереробного заводу.
Учора, 20 червня, на Львівщині розпочалися громадські слухання щодо будівництва сміттєпереробних заводів. 31 травня спеціальна комісія ЛОДА визначила три компанії, які отримають право збудувати сміттєпереробні заводи на території області. Хоч відібрали три компанії, ЛОДА виділила для них лише дві ділянки. Крім того, заступниця голови ЛОДА ще по закінченні конкурсу наголосила, що останнє слово у будівництві цих заводів буде за місцевими громадами і от від учора і до 15 липня представники трьох компаній (інвестиційно-екологічної компанії (ІЕК), ТзОВ «Вейст Менеджмент Системс», ТзОВ «Глассворк технолоджі”) намагатимуться переконати місцеві громади, що сміттєпереробні заводи їм не нашкодять. Паралельно французькі інвестори, компанія “Еджіс”, займається рекультивацією Грибовицького сміттєзвалища. Однак усі ці проекти, навіть коли позбудуться опору місцевих громад, можуть бути збудовані не за один рік. Крім того, є питання щодо компаній, які пропонують збудувати сміттєпереробні заводи на Львівщині. Наприклад, згідно з розслідуванням “Наші Гроші. Львів” статутний капітал інвестиційно-екологічної компанії (ІЕК) становить 200 грн. А власницею «ГлассВорк технолоджі» є 76-річна Світлана Ломакович, яка скоріш за все, як припускають журналісти, є матір’ю Віталія Ломаковича – колишнього банкіра, про якого місцеві медіа писали як про близьку до Садового людину.
Читайте також: Віддайте наше сміття іншим
Цікаво, якщо проаналізувати зустрічі голови ЛОДА Олега Синютки щодо будівництва сміттєпереробного заводу протягом останнього року, то цією ідеєю цікавилися інвестори із Італії, Чехії, США, Китаю та Польщі, однак перемогу отримали три вищезгадані компанії.
Отже, побудова нового сміттєпереробного заводу – це питання не одного року. Як позбутися вже наявних у місті відходів? Поки що не знайшлося іншого способу, як вивозити його на сміттєзвалища інших міст області. Однак тут львівська влади отримує відмови (листи-відмови від інших мерів сьогодні опублікувала мерія), тож питання “що робити?” залишається відкритим. Все більше львів’ян сортують сміття. Представники місцевого бізнесу та просто жителі долучаються до вищезгаданої ініціативи Zero Waste; створено мапи, куди можна здавати на переробку вторинну сировину; представники Zero Waste також говорять про можливу співпрацю між фермерами та будинками, що спробують компостувати органіку, однак поки що це мізерний відсоток у морі місцевого сміття. Проте дуже важливий. На разі, важливо аби і в Києві, і у Львові зрозуміли, що проблема сміття – це не лише львівська проблема, бо ситуація із умовними Грибовичами може повторитися будь-де. Політичний капітал перетвориться у ніщо і там, і тут, якщо підірве здоров’я людей.
