Львівський онкоцентр отримав сучасне обладнання, вартістю 145 млн грн
Після кількох місяців тестових випробувань у Львівському онкологічному регіональному лікувально-діагностичному центрі запустили роботу унікального для України медичного обладнання. Як стверджують фахівці, львівський онкоцентр став першою в Україні лікарнею з настільки сучасним обладнанням і увійшов до числа провідних європейських клінік, що спеціалізуються на онкології.
ZAXID.NET пояснює, як львівському онкоцентру вдалося стати найкращим в країні.
***
На Львівщині відтепер стандарти діагностики і лікування онкологічних захворювань такі, як у провідних клініках Європи. Створено всі умови, аби злоякісні захворювання у жінок виявляти на доклінічних і ранніх стадіях, а це суттєво збільшить відсоток тих, хто матиме шанс на повне одужання. Правда, за однієї умови: якщо жінки будуть вчасно проходити профілактичні обстеження.
Оснащення онкоцентру таке, як у європейських клініках
У Львівському онкоцентрі вже підключено і підготовлено до роботи останню партію найсучаснішого обладнання: магнітно-резонансний томограф (МРТ), комп’ютерний томограф (КТ), ОФЕКТ, рентгеноскопічний апарат, ЕХО-КГ, цифрові мамографи, УЗД-апарати, обладнання для операційних (операційні столи, лампи), колькоскопи тощо. Відтепер онкоцентр за рівнем оснащення нічим не поступається провідним центрам європейських країн.
Комп’ютерний томограф
Створення на Львівщині центру європейського рівня для боротьби з раком стало можливим завдяки проекту з раннього виявлення і лікування раку молочної залози і раку шийки матки «Онкопревенція та впровадження ефективних протипухлинних технологій», який діє у нас вже другий рік і на реалізацію якого Світовий банк виділив понад 10 млн доларів.
Проекти, які фінансує Світовий банк, працюють у восьми областях України. Але Львівщина лідирує. Наприкінці 2016 року МОЗ довелося провести перерозподіл коштів, які не використали в інших областях. Інші регіони не встигли їх освоїти, а Львівщині грошей забракло. Перше обладнання у рамках цього проекту було закуплено саме для Львівщини.
На початку 2017 року Львівський онкоцентр почав поступово за рівнем оснащення наближатися до європейських центрів боротьби з раком. У січні за гроші Світового банку було закуплено 11 мікроскопів марки Carl Zeiss з вбудованою відеокамерою для семи цитологічних лабораторій Львівщини: онкоцентру, міської цитологічної лабораторії (5 МКП м. Львова), поліклінічного відділення онкоцентру на вул. Єфремова, Сокальської ЦРЛ, Самбірської ЦРЛ, Червоноградської міської лікарні, Дрогобицької міської лікарні.
Нові мікроскопи, як кажуть фахівці, дозволяють отримувати якісні результати цитологічних мазків для виявлення раку шийки матки на ранніх стадіях, а з впровадженням електронного реєстру лаборанти з районів мають змогу консультуватися з колегами з онкоцентру на підставі фотозображень через інтернет.
У серпні – на початку вересня на Львівщині відкрили шість скринінгових центрів: у Львові (в консультативній поліклініці на вул. Єфремова 59 і в 5-й міській поліклініці на Виговського), а також у Дрогобичі, Червонограді, Самборі, Стрию. Усі укомплектовані цифровими мамографами, сучасними гінекологічними кріслами, УЗД-апаратами, мікроскопами. Для цитологічних досліджень для кожної жіночої консультації закуплено спеціальні щіточки, гінекологічні набори. Амбулаторії мають комп’ютер та програмне забезпечення для ведення електронного реєстру жінок.
За гроші Світового банку закупили не лише найсучаснішу апаратуру для онкоцентру й скринінгових центрів області, а й оплатили навчання персоналу у провідних клініках Європи. Отже стандарти діагностики і лікування щодо патології шийки матки та молочної залози тепер у нас мають бути такі, як у провідних клініках Європи. Всі обстеження є безкоштовними.
Цифрові мамографи суттєво знижують дозу опромінення
Появу цифрових мамографів з нетерпінням чекало чимало жінок Львівщини, бо не відважувалися проходити обстеження на мамографах, які були досі, боялися зайвого опромінення. Доза опромінення на цифрових мамографах значно менша.
«Цифрові мамографи, які є у скринінгових центрах Львівщини, мають не одну перевагу, – розповів ZAXID.NET заступник головного лікаря Львівського онкоцентру Орест Тріль. – Після проведення рентгенівського знімка відразу на екрані з’являється цифрова картинка – мамограма. При цьому високочутливий детектор налаштований на рентгенівський генератор (вони синхронізовані) і це дає можливість знизити дозу опромінення на пацієнта. Одночасно, це дає високу чіткість зображення, що поліпшує виявлення міліметрових небезпечних знахідок».
Цифровий мамограф
Цифрове зображення можна переслати іншому радіологу, скажімо, зі скринінгового центру в онкоцентр. Радіолог пересилає цифрове зображення хірургу-мамологу і той бачить таку ж якісну картинку. Ці зображення можна зберігати на сервері і порівнювати з ними наступні дослідження пацієнтки через рік, два, три тощо. Зображення з мамографа можна завантажувати в інші цифрові прилади для порівняння з їх даними – наприклад з МРТ чи УЗД.
«Обробка зображень у цифровому вигляді – це не завмерла фотографія, а цілий арсенал засобів для керування контрасністю, перетворення в “негатив”, цифрове збільшення, нарешті – реконструкція серії зображень і формування 3D-моделі утвору, що підозрілий на рак, аби хірург-мамолог мав більше уяви про локалізацію і поширення процесу», – каже Орест Тріль.
Чому обстежуватися слід регулярно?
За даними онкологів, пік захворюваності на рак шийки матки припадає на 30-35 років, молочної залози – 50-55 років. Але при виявленні пухлини на 1-й стадії рівень одужання становить 98-99%.
Усе, що потрібно зробити жінці, аби бути здоровою – раз на рік піти на обстеження до гінеколога і мамолога.
Дівчатам і молодим жінкам обстежувати молочні залози можна на УЗД. Жінкам, яким більше ніж 45 років, варто робити мамографію. Тим, хто входить до групи ризику чи лікарів під час обстеження щось насторожило, мамографію слід робити раз на рік. Усім іншим – раз на два роки.
Кожна жінка повинна раз на рік навідатися до лікаря-гінеколога. Якщо є певні негаразди зі здоров’ям і треба за ними спостерігати, то частіше, в терміни, які скаже лікар.
