«Не існує старовинної музики без сучасної». Органіст Ігор Сікорський про те, чому львів’янам по

logo
170348_ne_isnue_starovinnoji_muziki_bez_suchasno.jpeg


Ігор Сікорський – 23-річний органіст із Києва, який зараз навчається у Польщі. Попри свій юний вік, хлопець уже встиг показати себе на міжнародних конкурсах та об’їздити майже всю Україну з органними концертами. 18 та 21 лютого Ігор даватиме два концерти у Львові. Напередодні ми поспілкувалися з музикантом про те, чим відрізняється українська органна школа від польської, та чому львів’янам дуже пощастило з Органним залом.

Ігоре, розкажіть трохи про себе. Ви народилися в Києві? Як і коли почали займатися музикою?

Так, я народився в Києві, у 16 років пішов навчатися у 20-ту музичну школу по класу «фортепіано-орган». У 2013 році брав учсть у ІV конкурсі органної музики в місті Красноброди (Польща), де отримав диплом за найкраще виконання музичного твору польського композитора. Після цього вирішив навчатися у Польщі. Я відчув, що треба розвиватися далі, треба спробувати щось нове.

З вересня 2014 року навчаюся у Кракові, у Державній музичній школі ім. Владислава Желєнського II ступеня, по класу органа. Приїхав, зіграв іспити та вступив.

«Орган такий інструмент, на якому тебе видно з усіх боків»

Орган – надзвичайно складний та не особливо популярний, як мені здається, інструмент. Чому Ви вирішили грати на ньому?

Чесно кажучи, коли я почав їздити по Україні з концертами, то побачив, що органна музика у нас навпаки набирає популярності. Так, звичайно, орган – дуже складний інструмент, але він того вартий. Я люблю його за потужне, різноманітне та насичене звучання. З нього можна видобувати практично будь-який звук.

Розкажіть про особливості навчання мистецтву гри на органі у Польщі. Чим відрізняється польська органна школа від української?

Особливостей дуже багато. Наприклад, у нас є такий предмет, як органна імпровізація, якого в Україні взагалі немає. У Польщі вже у школі вивчається гармонія, музичні форми, в Україні ці предмети починають вивчати у музичній академії. Дуже велика різниця у рівні викладання предметів, у взаєминах між викладачем та учнем. Тут я відвідую дуже багато різних майстер-класів, семінарів, концертів. Наприклад, останній раз я був у Музичній академії на семінарі, присвяченому німецькій органній музиці XVII-XVIII століть. В Україні, на жаль, цього всього немає.

«Львів’янам пощастило мати такий інструмент, на якому можна грати музику всіх епох»

Ви багато концертуєте в Україні. Чим наші органи відрізняються від польських?

Так, я побував майже по всій Україні з концертами і хочу сказати, що нам дісталися у спадок від Радянського Союзу органи лише однієї фірмі – Rieger-Kloss, вироблені у місті Крнов, Чехословаччина. Цієї фірми вже не існує, з рештою, як і країни. У 80-х роках ці органи були встановлені практично в усіх органних залах. На жаль, вони не найкращої якості ані з технічної, ані з тембрової сторони.

Взагалі ситуація з органамі в Україні була наступна. У СРСР було створено спеціальну комісію, яка займалася розвитком органної культури. У концертних органних залах було вирішено замінити старі органи на нові. Більшість органів було встановлено саме Rieger-Kloss. Вони підходять для виконання музики епохи бароко.

А якщо говорити про історичні інструменти – то це E.F. Walcker, наприклад, в Житомирі у кафедральному соборі св.Софії – цей орган підходить для виконяння музики романтичної, але, на превеликий жаль, орган знаходиться у жахливому стані.

У Польщі ж функціонують багато органних фірм, і тому вони не мають такої проблеми, як ми. Скажу більше – вони постійно купують і будують нові органи. З останніх новин – планують встановити новий орган у Маріацькому костелі, який знаходиться на центральній площі Кракова.

А в Україні за останні 25 років встановили тільки один новий орган – у Харківській філармонії. Дуже якісний інструмент німецької фірми Alexander Schuke. Нині це найбільший інструмент в Україні. Але, на жаль, це все.

У Львові у Вас два концерти, один з яких присвячений виключно Баху. Чи можна сказати, що по тому, як органіст грає Баха, оцінюють майстерність виконавця? Розкажіть, що саме хочете представити львівській публіці?

Не тільки Баха… Яку б музику органіст не грав, його майстерність можна почути одразу: орган такий інструмент, на якому тебе видно з усіх боків. Тут видно абсолютно все: технічність, точність, артикуляцію.

На першому ланч-концерті, який відбудеться 18 лютого, я презентую публіці програму «Від бароко до сучасності». Звучатимуть твори і Йогана Пахельбеля, і Фелікса Мендельсона-Бартольді, і сучасних композиторів Польщі та України. Але цей концерт буде взагалі без творів.Баха. Я хочу продемонструвати, що існує дуже багато органної літератури, яку треба грати й дарувати публіці.

А от другий концерт, 21 лютого, буде повністю присвячений музиці геніального німецького композитора. Тут будуть і хорали, і прелюдії та фуги, і тріо-сонати.

Вам, львів’янам, дуже пощастило мати такий інструмент, на якому можна грати музику всіх епох.

Які органні твори українських композиторів Вам подобається грати? Що Ви думаєте про те, що пишуть для органу сучасники в Україні?

У недільному концерті я презентую два твори українських композиторів: «Пасакалію» Миколи Колесси та «Чакону» Віктора Гончаренка. Ці два твори я виконував на конкурсі, а потім інші органісти просили в мене ноти! Це дуже цікава музика. Взагалі українська органна музика дуже цікава і, на жаль, невідома за кордоном. Але разом із тим, дуже шкода, що сучасні композитори пишуть так мало. Не існує старовинної музики без сучасної. Зрештою, це стосується не тільки музики.

Фото: Львівський органний зал

А поділитися?