У Львові експонується виставка митців, які творили на чужині

У Львові відкрилась виставка «Українські художники діаспори у зібраннях Національного музею імені Андрея Шептицького».

Про це повідомляє кореспондент Lvivnews.com.ua.

Ця подія – один із заходів відзначення 50-річчя з дня створення Світового Конгресу Українців, яке проходить тут цими днями.На виставці представлені картини видатних митців ХХ століття, які жили і творили на чужині. Експозиція складається із двох розділів:: перший репрезентує твори, що надійшли до музею впродовж 1990-х років і в 2010-х роках; другий — роботи з колекції Галини Горюн-Левицької (Канада).

Перша хвиля еміграції українських художників пройшла на початку ХХ століття. Саме тоді до Парижа — центру модерного європейського мистецтва — потрапили Олександр Архипенко, Микола Глущенко, Олекса Грищенко, Михайло Андрієнко-Нечитайло та інші. Вже на початку 1930-х років там сформувалася численна група (понад три десятки) митців-емігрантів.

Трагічні для України події 1920-х років, втрата незалежності УНР, голодомор 1932–1933 рр. спричинили другу хвилю вимушеної еміграції. Після поразки українців у визвольних змаганнях Батьківщину покинули Юліан Буцманюк, Петро Холодний (старший), Микола та Василь Кричевські, Павло Ковжун, Микола Бутович, Юрій Магалевський… Українці навчалися в академіях Німеччини, Польщі, Австрії та Чехії, де їхній талант формувався під впливом мистецького середовища цих культурних центрів. Потужним осередком української культури на еміграції в міжвоєнне двадцятиліття стала Прага.

Третя, найбільш численна, хвиля еміграції розпочалася після 1939 року й охопила ціле покоління митців, котрі продовжували мистецьку діяльність під час німецької окупації, та тих, що боролися за незалежність України у лавах вояків УПА чи вступили до Української дивізії. Серед них були Ніл Хасевич, Михайло Черешньовський, Іван Іванець, Мирон Левицький та інші. Після Другої світової війни творче життя українських художників переважно зосереджувалося в новоутворених мистецьких осередках.

У таборах для вимушених переселенців у Німеччині, в Карлсфельді та у Берхтесґадені, діяли мистецькі школи і студії. Від 1946 року в найбільших центрах «переміщених осіб» в американській, англійській, французькій зонах окупації відкривалися виставки творів українського мистецтва. У 1946 році було створено Об’єднання українських образотворчих митців в Австрії, в 1947 році — Українську спілку образотворчих мистців у Мюнхені, яку очолив Едвард Козак. Згодом, у 1950-х роках потужні мистецькі угруповання сформувались у США й Канаді.

Найбільшими з них були Об’єднання митців-українців Америки в Нью-Йорку та Спілка українських образотворчих митців у Торонто.Українські художники діаспори постійно організовували мистецькі виставки і таким чином репрезентували українську культуру у світі, що розвивалася поза межами Батьківщини. Тепер чимало їх картин експонуються і зберігатимуться в Національному музеї ім. Шептицького у Львові.

Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм іменем.