Українські селяни зберегли давню традицію заготівлі фруктів – такі делікатеси знаходять свого покупця навіть за кордоном
19.08.2017 15:01
Господар Борислав Соломінавічус збудував для цієї справи спеціальну коптильню. Рецепти приготування смаколиків передавались у його родині з діда-прадіда. Він уже коптить фрукти впродовж восьми років.
“Копчення фруктів вельми непроста справа, — зазначає пан Борислав. — Аби все вдалось — продукт не зіпсувався й не втратив приємного смаку, треба постійно пильнувати коптильню. Найбільший попит у моїх покупців — на копчені груші сорту Бера. Окрім них, також замовляють яблука, вишні й виноград”.
Кожен фрукт чи ягоду, каже господар, слід коптити по-різному. Чоловік пропонує оглянути коптильню. Це — металева діжка. Всередині — дві плити. На них слід класти фрукти.
“Діжку щільно закриваю, а під нею запалюю вогонь, — каже пан Борислав. — До коптильні прикріплений невеликий термометр, з допомогою якого визначаю температуру всередині. Вона не повинна перевищувати 60 градусів. Вогонь має бути невеликий, тож така температура набирається лише хвилин через сорок після початку коптіння. Самі ж фрукти стають готовими вже після десяти хвилини перебування на вогні”.
Чоловік витягує плити, на яких вони лежать, через спеціальні пази. Тоді накладає нові — і засуває назад. Після того, як температура в бочці починає перевищувати 60 градусів, вогнище слід погасити, а за тим — розпалити нове.
“Кожен фрукт по-різному реагує на вплив диму й вогню. Груші найбільш стійкі. Тому, аби приготувати її, плід слід розрізати на дві частини, — каже господар. — Під час копчення груша набуває темнокоричневого відтінку, стає трохи “зморшкуватою”. Якщо ж її перетримати на вогні, то почорніє. Процес приготування яблук — аналогічний. А виноград чи якісь ягоди для копчення загортають у фольгу й вішають над діжкою. Адже вони набагато чутливіші до вогню. Коптяться такі плоди не більше як п’ять хвилин”.
Вийнявши фрукти чи ягоди з коптильні, пан Богдан радить одразу ж помістити їх в прохолодне приміщення на 5 — 6 годин — це може бути
підвал чи погріб. Завдяки зміні температури та процесу охолодження смак копченостей стає неймовірним, переконує чоловік.
“Із копчених фруктів ми готуємо різноманітні нарізки, а тоді веземо на ринок, — додає наостанок Богдан. — За кілограм такого делікатесу правлю 20 гривень”.
До слова, такий смаколик популярний і закордоном. Його продають в Румунії та Угорщині — там на копченостях можна заробити трохи
більше.
Знайшли помилку в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть Сtrl + Enter
