Віталій Гемега: “Без футболу не уявляю свого життя”

Влітку підсилити «Рух» був покликаний молодий, проте з неабияким досвідом футболіст, вихованець київського «Динамо» – Віталій Гемега. Він встиг пограти в українській Прем’єр-лізі за ужгородську «Говерлу» і донецький «Олімпік», а між виступами у цих клубах здобув міжнародний досвід у польскій «Віслі» з Плоцька. Безперечно, що 23-річний півзахисник допоміг би «Руху» у чемпіонаті, однак травма та операція завадили йому дебютувати у жовто-чорній футболці. Зараз Віталій Гемега відновлюється після хірургічно втручання і мріє про повернення на поле. 

Віталію, після операції ти вперше з’явився у Винниках на тренуванні команди. Дивлячись, як ти спостерігаєш за партнерами, можна з упевненістю сказати, що хочеш якомога швидше приєднатися до них? 

Без футболу четвертий місяць дуже важко. Я вперше маю таку тривалу паузу у кар’єрі. Дуже важко психологічно, але це спорт і ставлюся до цього з розумінням. Операція минула успішно, після неї я два місяці пересувався на милицях. Зараз вже почав обходитися без них, виконую спеціальні вправи щоб закачувати м’язи, на черзі процес відновлення, і сподіваюся, що на початку зимових зборів буду готовий працювати у загальній групі. 

Розкажи, що за травма у тебе і що до неї призвело? 

Можливо, ця травма була у мене ще в «Олімпіку», просто дала знати про себе пізніше. На тренуванні відчув дискомфорт, після обстеження сказали, що маю проблеми з меніском – є надрив і необхідне оперативне втручання. Мене прооперували у київській клініці, з якою співпрацює столичне «Динамо». Лікарі рекомендували саме цей медичний заклад.  

Чи стежив ти за виступами «Руху»? 

Так, дивився ігри і переживав за команду. Хочеться, щоб у «Руху» було більше перемог. 

У клубі не забули про тебе за час відсутності? 

Ні, не забули, навпаки, хочу дуже подякувати керівництву «Руху» за підтримку. Хоча я для цієї команди наразі ще нічого не зробив. Ставлення до мене на високому людському рівні. Зокрема,  часто телефонував спортивний директор Володимир Лапіцький. Тож з клубом я був на зв’язку.

Ти приїхав до Винник і вже зустрів нового тренера Андрія Кікотя?  

Так, хоча мені ще телефонував попередній наставник Володимир Мазяр. Можу сказати, що дуже сумую за футболом. У «Русі» панує така позитивна атмосфера, відчувається у повітрі дух гри, тому дуже хочу тренуватися з усіма. Без футболу не уявляю свого життя. 

Футбол не снився? 

Снився, було кілька снів про «Динамо», адже там провів дуже багато років. Пригадую, наснилося, що Ребров мене взяв у свою команду і граю в основі киян. Про «Рух» нічого не снилося, оскільки я ще не грав за нього і провів дуже мало часу у команді.  

Чим займався вдома, адже останні два місяці вільного часу було достатньо? 

Я був вдома у батьків у Вінницькій області, мав правильне харчування, морально відпочивав, дивився футбол, читав в інтернеті різні статті і записував цитати у зошит. Багато цікаво для себе дізнався у плані психології, ну і, звісно, читав багато як правильно відновлюватися після травми. Черпав знання. 

Аналізував свою кар’єру? 

Звичайно, багато переосмислив. Думав, чому у мене виникла ця травма, що я зробив не так, шукав причини у собі, щоб змінити багато чого у майбутньому і стати сильнішим. Звісно, погано, що у мене була ця травма, але вона зробила мене сильнішим, я дійшов певних висновків. Такі ситуації у житті теж потрібні. Прагну досягнути успіхів у кар’єрі, але також хочу змінити своє ставлення у житті до батьків, рідних та друзів.  

У Першій лізі в цьому році залишився один тур, потому команди йдуть на зимові канікули. Як вони триватимуть у тебе? 

Потрібно буде максимально правильно тренуватися, щоб ця травма мене більше не турбувала. Поки уся команда відпочиватиме, маю працювати і готуватися до тренувальних зборів. 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: