З історії львівського спорту
Наукове товариство імені Шевченка у Львові комісія тіловиховання і спорту імені Івана Боберського започаткували робочий рік ХХVІІ науковою сесією. Варто зазначити, що дана комісія являється тим самим інститутом національної пам’яті, але спортивної. Завданням членів комісії надалі залишається дослідження та встановлення історичної правди про людей, товариства, гуртки, клуби та інше українського спорту.
Сьогодні в одній з авдиторій Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського відбулося засідання. Ось про що говорили виступаючі:
Ярослав Тимчак (завідувач кафедри, доцент, кандидат наук з фізичного виховання і спорту, відповідальний за виховну роботу ЛДУФК) у темі «Календарні форми обрядових ігрищ праукраїнців» сягнув глибини давньоукраїнських звичаїв і традицій. Говорив про активність та пасивність людей у всі пори року. Їхні забави та ігрища з соціальними елементами обрядової руханки слов’янських народів, а навіть греків.
Ці ігрища не є тотожні з нинішнім поняттям розвитку спорту, який набрав популярності з середини 19-го століття. Це ігрища мають більше значіння як обряди релігійно-культової форми, суперництва з сюжетом протистояння часів Київської Русі.
Ігор Смуток (кандидат історичних наук, доцент кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін, дослідник родів галицької шляхти) «Генеалогія Боберських – кінець XVI-XVIII століття» приблизив чимало маловідомих і невідомих сторінок з історії відомої родини. Однозначно відомо, що цей рід Боберських є родом шляхетної родини. Через брак багатьох документів та різні роди цього славного для України прізвища важко поєднати кінці з кінцями. Надто багато недоказаного, недописаного і навіть дубльованого. Тим не менше, село Лопушанка, що у Турківському районі, Львівської області є батьківським гніздом, звідкіля бере свої витоки відомий український громадянин та прихильник спорту Іван Боберський.
Сова Андрій (Доцент, кандидат історичних наук. Викладає дисципліни: Історія української культури; Історія фізичної культури) у доповіді «Іван Боберський популяризатор лещатарства серед українців» поділився своїми дослідницькими знахідками. Говорив про захоплення батька українського спорту зимовими видами спорту. Зокрема про санечкарство, ковзанярство і лещатарство. Широко описував ці спорти в українській пресі. Саме професор Української Академічної ґімназії давав учням перші уроки совгарства і першим на лижах взимку 1909 року об’їхав довкола Львів. Через рік таку ж подорож відбув його вірний учень і син Каменяра Тарас Франко, який перевершив результат учителя на понад дві години. У зимову пору 1909/10 в УАҐ було 14 пар лиж, якими могли користатися гімназійні учні. Для прикладу, футболом займалось понад чотири сотні учнів, які мали у своєму розпорядженні 10 сорочок і 2 м’ячі. 1908 року лижі, на яких ходив професор Боберський поповнили музей Наукового товариства імені Шевченка.
Тарас Кузь (Львівський історичний музей, завідувач відділу) у темі «Висвітлення діяльності українських гімнастично-спортивних організацій «Сокіл» і «Січ» в експозиції музею визвольної боротьби України) ознайомив зі справами створення музею та його збірками експозицій пов’язаних зі спортивним атрибутикою. Музейні експонати відображають основні етапи боротьби наших прадідів не тільки за Самостійну Соборну Українську Державу, але і спорту та розкривають велич українського духу. Життя Галичини тісно пов’язане з боротьбою українців за свої права на всіх рівнях. Завершуючи свій виступ пан Тарас наголосив, що найкраще пізнавати музей це, коли його відвідують люди. Бо словами не передати тих вістей і їх цінностей. Музей працює щодня окрім середи.
Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах:
