Дістати колію з кущів. Чи поїдуть електрички на Знесіння та Личаків
Уже не перший рік у Львові говорять про відновлення залізничного сполучення від станції Підзамче до Личакова та Винників. Однак якщо у останніх колія частково зруйнована, а на її відновлення необхідні кошти, то колію на Личаків через Знесіння неодноразово розглядали як туристичний маршрут. Щоправда, за нього поки не готова взятися ані Укрзалізниця, ані місто.Сторічна австрійська колія
Залізничне сполучення Персенківка – Винники – Перемишляни – Бережани – Підгайці почали будувати у 1905 році та через чотири роки відкрили. Колія пролягає через Нове Знесіння та у районі Кривчиць відгалужується в бік Винників. Далі вона веде до станції «Личаків» через старий австрійський міст. По дорозі вона оминає церкву Вознесіння та Шевченківський Гай.
Станція у Винниках була розташована на сучасній вулиці Івасюка. Втім, під час Другої світової війни її знищили. Пізніше, упродовж 1948-1955 років, демонтували і колію від Личакова до Бережан. Фактично повністю вцілілою залишилося 7,8 км колії від Підзамча до Личакова. Нею курсували невеликі парові потяги по три-чотири вагони, які були туристично вигідними, оскільки їздили через регіонально-ландшафтний парк «Знесіння» й до Винниківського озера.
Нині ця колія належить до під’їзних колій станції «Підзамче», через які переправляють вантажі для підприємства ПрАТ «Ензим» (Львівський дріжджовий завод). Капітальний ремонт колії не проводили з часів її будівництва, тож максимальна швидкість руху поїздів тут становить 15 км/год. В Укрзалізниці кажуть, що наразі пасажирський рух цією звивистою неелектрифікованою колією не передбачений – хоча спроба його відновити була.
«У 2009 році результати експериментального курсування міського рейкового автобуса за маршрутом Сихів – станція «Львів» – Підзамче показали, що в середньому за один рейс цим поїздом користувалося 15-20 пасажирів із запропонованих 93 місць для сидіння. За весь період курсування цей маршрут не мав високого попиту серед пасажирів та був малонаселеним, оскільки пасажирам, які проживають у районі Сихова чи Підзамче, не вигідно їхати на вокзал станції «Львів» та робити додаткові витрати на автобуси. Водночас у Львові курсує велика кількість маршрутних автобусів та електротранспорту, які з’єднують усі райони Львова і без пересадки довозять у потрібні місця», – порівнюють Сихівську лінію з Личаківською у Львівській філії ПАТ «Укрзалізниця».
Можливість організації міських поїздів у Львові повторно розглядали у 2016 році, але висновки Львівської залізниці залишилися незмінними. Водночас Львівська міська рада ініціювала створення робочої групи, аби розглянути можливість запустити туристичний маршрут Львів – Підзамче – Личаків. У Львівській залізниці кажуть, що готові долучитися до цього проекту – але за кошти інвестора.
Нині колія ця заросла травою та кущами. Особливо складно їхати нею стає після мосту й до кінцевої на Личакові. Дорогою можна розгледіти старий цвинтар, храм Вознесіння, пагорби парку Знесіння, краєвид на Лисиничі, Високий замок та індустріальний район Підзамче, адже залізниця проходить на висоті понад 300 м. Недалеко від кінцевої станції розташована одна із вхідних хвірток до Шевченківського Гаю.
«Карпатський трамвай»
«Головне – щоб був попит серед громадськості і люди цього хотіли. Це міг би бути паровоз для туристів. Я думаю, ми восени зможемо зробити виїзд для мешканців, аби люди дізналися про цей маршрут», – розповідає активіст ГЛО «Форум «Карпатський трамвай» Ярослав Городчук, який вже не один рік пропонує запустити у Львові туристичний поїзд на кшталт «Карпатського трамвая» у Вигоді.
«Карпатський трамвай» – це мережа вузькоколійних залізниць поблизу смт Вигода Долинського району на Івано-Франківщині. Тамтешню колію побудували наприкінці ХІХ століття для перевезення деревини. Нині ж «Карпатський трамвай» досі працює за призначенням, а з 2004 року – ще й як туристичний маршрут, протяжність якого становить 7 км. Із навколишніх міст до трамвая можна доїхати туристичними автобусами. Загалом маршрут пролягає від Вигоди через лісосмугу та селище Міндунок до урочища Сенечів. На виїзді з Вигоди туристам показують пам’ятник карпатському паротягу, який раніше курсував на лінії.
Активістка Наталія Крет щороку долучається до виїздів на львівську залізничну лінію. Вона пояснює: в Європі старі промислові залізниці або передали в музей, або зробили туристичними. Приклад «Карпатського трамвая» доводить, що попит на такі атрації є й в Україні, адже на туристичну залізницю стоять черги туристів. Додамо, що дорослий квиток там коштує 150 грн, а дитячий – 75.
«У карпатському потязі маршрут пролягає у живописному місці між двома хребтами та через річку. Деякий час там зробили таку атракцію, коли хлопці з криївки нападали на трамвай. Крім цього, проводили екскурсії та облаштували інтерактивний музей про природу. Якщо у нас в єдиний туристичний квиток на проїзд лінією Підзамче – Личаків закласти ще й вхід до Шевченківського Гаю, думаю, туристів також було б чимало. Щоправда вздовж цієї лініє немає безпечних платформ для висадки біля туристичних об’єктів», – каже Наталія Крет.
Найоптимальніше використання занедбаної колії – зробити з неї туристичний маршрут, вважає і речник KredoBank у Львові Віктор Гальчинський, котрий активно долучається до відновлення залізничного сполучення між прикордонними Нижанковичами та польським Перемишлем та є головою українського ГО Liniа102.ua.
«Питання у рухомому складі – його треба знайти або брати в оренду. Для оренди важлива прозора і зрозуміла тарифікація, яка прямо впливає на вартість квитка. Туристи ж на такий маршрут будуть», – переконаний Віктор Гальчинський.
Львівська міська рада зацікавилась Личаківською залізницею як туристичним об’єктом на початку двотисячних. У 2009 році пропонували залучити інвестора для обладнання платформ та облаштування відповідної інфраструктури. Згодом про туристичний маршрут Підзамче – Личаків заговорили напередодні Євро-2012, втім і тоді до реалізації не дійшло.
У пошуках економіста
За словами заступниці керівника управління туризму ЛМР Галини Гриник, у місті вже майже 15 років говорять про туристичний маршрут через Знесіння, втім в Укрзалізниці досі не змогли порахувати собівартість такого маршруту.
«Це дійсно цікава туристична атракція для міста, адже маршрут пролягає через рельєфи міста, регіонально-ландшафтний парк, музей архітектури і побуту, містки та геологічні об’єкти. Проте будь-які ідеї варто узгоджувати з Укрзалізницею. Ми провели багато ознайомчих турів, також наші працівники їздили до Великої Британії, щоб побачити, як там працюють аналогічні залізниці. Часто любителі техніки або люди, які мають гроші, самостійно винаймають паротяг і роблять виїзди колією», – розповідає Галина Гриник.
За її словами, проблема полягає в тому, аби знайти оператора, який буде готовий керувати потягом, та економіста, який обрахує собівартість, аби маршрут приносив прибуток.
«Ми збиралися з туроператорами і залізничниками, але наразі там не можуть назвати ані вартості, ані умов, на яких можна було б винаймати техніку. Такі перевезення у Європі здебільшого є збитковими і дотуються від залізниці, тому у львівському проекті має бути зацікавлений інвестор», – додає Галина Гриник.
Об’єднані електричкою
Під час цьогорічної «Майстерні міста» головний архітектор Львова Юліан Чаплінський запропонував розглянути можливість відновлення міських залізничних маршрутів для пасажирських перевезень. На його думку, експеримент 2009 року з рейковим автобусом із Сихова до Підзамче не вдався, оскільки тоді не прорахували собівартість проїзду та не зробили нічого для популяризації маршруту серед населення. Рейковий автобус курсував від станції Сихів, через вулицю Княгині Ольги, Коновальця, Городоцьку та Головний залізничний вокзал. Цей шлях рейковий автобус долав за 45-48 хв. За півроку залізниця заробила приблизно 85 тисяч гривень, натомість витратила – понад 1,2 мільйони.
Ілюстрації взяті з 032.ua
«Маршрут закрили за 6 місяців через нерентабельність. Друга черга мала з’єднати рейковим автобусом Підзамче і Рясне. У майбутньому цією ідеєю можна було б скористатися під час ремонту вулиці Шевченка, яка сполучає центральну частину Львова і Рясне», – вважає Юліан Чаплінський.
На його думку, міська електричка могла б стати альтернативним методом доїзду мешканців навколишніх населених пунктів до Львова. Йдеться про з’єднання з Давидовом, Малеховом. Сороками Львівськими і Запитовом, із іншого боку можна продовжити колію до Зашкова і Куликова, Рудно і Зимної води, Басівки, Наварії та Пустомитів. Це дало б змогу не тільки добиратися до роботи, а й до об’єктів рекреації, наприклад озера Наварія.
Ілюстрації взяті з 032.ua
Міська електричка (швидкісна залізниця, інтегрована в загальну мережу) або міська залізниця (легкорейкова система, інтегрована у трамвайну мережу) як аналог іншого міського транспорту працює у Німеччині, Австрії, Польщі, Швейцарії, Австралії, Бразилії та США.
Втім, для такої мережі львівської міської електрички необхідно розробити візію поетапної реалізації проекту, включення електрички в єдину транспортну систему міста та в єдиний електронний квиток, пов’язати електричку з планами сталої мобільності, порахувати систему фінансування з можливістю придбання вживаного рейкового транспорту з-за кордону.
Вікторія Ейсмунт
Фото: Твоє місто, головне фото – парк Знесіння
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
