Як львівський дизайнер змусив увесь світ грати в забавки свого дитинства
Як вийшло креативити попри основну роботу?
Я робив “Укрдзен” до і після роботи. Бувало й таке, що працював під час обіду. Приходиш з ноутбуком в кав’ярню, і поки тобі несуть замовлення — робиш частину ідеї. Або перед початком робочого дня за чашкою кави дописував щось в кафе. Власне, там і виникла ідея першої частини “Укрдзену”. За бесідою біля барної стійки я придумав “Магічну кулю”.
Це сайт, на якому можна отримати відповідь на будь-яке запитання.
Щось схоже ми робили у дитинстві — брали круглу іграшку і крутили її в руках, очікуючи, який варіант відповіді випаде. Мій проект — це її віртуальний аналог. Отак я почав втілювати в життя дитячі ігри. Хотілось, щоб сайти “Укрдзену” були красивими, лаконічними, простими у користуванні. До проекту увійшла “Магічна куля”, “Стежками гривні”, “Ворожіння на книжках”, “Текстова вишивка” та ще декілька.
Загалом, намагався працювати на ентузіазмі. Хоча інколи перфекціонізм затягував випуск сайтів на місяці.
Процес розробки
Я, так би мовити, розбавляв собі робочу рутину завданнями, які мав вирішити для “Укрдзену”. Тому все відбувалося доволі стрімко. Принаймні, так здавалося.
“Бувало таке, що за ніч написав один з проектів.”
Так я створив перекладач на мову R2D2. Тоді якраз вийшла нова серія “Зоряних воєн”.
Іноді робота над якимось із сайтів тривала місяць. Прототип писав доволі швидко, а тоді думав, як все оформити, зробити підтримку мобільних девайсів. Це забирало левову частку часу.
Як ти сам змінився у процесі роботи над “Укрдзеном”? Відчував задоволення?
Мені завжди було цікаво створювати різні красиві речі. “Магічну кулю”, наприклад, робив як розвагу для друзів. А вже за тиждень в соцмережах про розробку написали відомі блогери.
Через місяць на цей сайт завітали більше мільйона користувачів.
“Інколи друзі питали, навіщо мені це, як я на цьому заробляю? Чому трачу свій час? Але мені було цікаво, тож я й творив.”
У процесі роботи усвідомив лайфхак — проект потрібно розробляти етапами. Не перепрацьовувати. Бо коли на початку хочеться зробити все й одразу, дуже легко втратити ентузіазм.
Ніде спеціально не афішував, що саме я є розробником “Укрдзену”. Але було приємно, коли друзі розповідали, що хтось зробив “такий класний проект”. І цікаво спостерігати за тим, як поширюються відгуки в соцмережах.
