Команда ЛДУФК зазнала першої поразки у Чемпіонаті ВНЗ України-17/18 з футболу

Футбольна команда Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського зіграла свій четвертий, заключний поєдинок першого кола групового етапу Чемпіонату ВНЗ України сезону-2017/2018. Суперником львівських студентів була команда ФК «Університет» з Чернівців.

У грі на полі стадіону «СКІФ» загалом було забито три голи і авторами усіх стали гравці нашої команди. На жаль, два з них підопічні Олега Колобича забили у власні ворота. Тож фінальний свисток зафіксував першу поразку футболістів ЛДУФК у турнірі з рахунком 1:2.

ФУТБОЛ. ЧЕМПІОНАТ ВНЗ УКРАЇНИ-2017/2018. ГРУПОВИЙ ЕТАП. 6-й ТУР

ЛДУФК (Львів) – ФК «Університет» (Чернівці) – 1:2 (1:1)

7листопада. Початок – 14:00. Львів. Стадіон «Скіф». 80 глядачів.

Хмарно. +5°С.

Арбітр – Сергій Подригуля (Луцьк).

Асистенти арбітра: Тарас Радюкін, Богдан Грисьо (Львів).

Четвертий арбітр – Василь Файда (Львів).

Спостерігач арбітражу – Юрій Холявко (Львів).

ЛДУФК: Вадим Ющишин – Павло Макогон, Володимир Скотаренко (Максим Дерман, 46), Юрій Завінський, Орест Лебеденко (Любомир Степанчук, 68), Богдан Вільчинський, Роман Толочко (Юрій Іваночко, 77), Володимир Савошко, Віталій Сільченко, Ігор Богач (Остап Малашевський, 64), Ігор Карпенко (Олег Кос, 70).

Старший тренер – Олег Колобич.

ФК «УНІВЕРСИТЕТ»: Іван Маліс – Василь Нікифоряк, Ілля Стрільчук, Микола Геник, Олег Циганчук, Андрій Архілюк (Юрій Масікевич, 71), Ладік Мєлконян, Олег Добровольський, Іван Молофій, Андрій Шишигін (Андрій Танасійчук, 90+4), Юрій Головачук (Андрій Королянчук, 46; Орест Дмитреоко, 89).

Старший тренер – Микола Осадець.

Голи: 1:0 – Ігор Карпенко (35), 1:1 – Павло Макогон (40, автогол), 1:2 – Максим Дерман (55, автогол).

Попередження: Ігор Богач (26), Богдан Вільчинський (67), Юрій Завінський (87) – Юрій Масікевич (81), Олег Добровольський (85).

Перед грою явним фаворитом звітної зустрічі виглядали господарі. Воно й зрозуміло, адже до очного протистояння львів’яни, набравши в трьох попередніх іграх сім очок, підійшли в статусі лідера Конференції «Захід». Натомість буковинці обидва свої матчі програли, тож займали останній рядок турнірної таблиці. За підбором виконавців перевага також була на стороні галичан, в стартовому складі яких вийшли на поле виключно вихованці ФК «Карпати», деякі з яких мають навіть досвід виступів у Прем’єр-лізі. Та й зрештою гра проходила на полі стадіону «Скіф» ЛДУФК, а вдома, як відомо, й стіни допомагають.

І справді, підопічні Олега Колобича з першої хвилини гри пішли вперед великими силами, ніби то намагаючись якомога швидше вирішити долю зустрічі на свою користь. Однак при цьому вони діяли надто вже академічно, тож гостям не складало особливо великих труднощів відбивати наступ суперника. Втім, буковинці не лише думали про безпеку своїх воріт, а й при першій нагоді швидко вибігали у контратаки. І саме вони створили перший по-справжньому гольовий момент у матчі. На 15-й хвилині мав відкривати рахунок в грі Іван Молофій, але перекидаючи м’яча через кіпера львів’ян Вадима Ющишина, який, намагаючись врятувати ситуацію, вибіг йому назустріч, виконуючи функції центрального захисника, поцілив у стійку.

Цей епізод розбудив вальяжних галичан і за дві хвилини уже лівий захисник ЛДУФК Орест Лебеденко, підключившись до атаки, поцілив у поперечину. Продовживши тиск на ворота буковинців, головним чином атакуючи через фланги, господарі таки досягли свого на 35-й хвилині. Затяжна багатоходова комбінація завершилася скидкою Романа Толочка головою на Ігоря Карпенка і центрфорвард довершив зусилля партнерів влучним ударом.

Здавалося, відкривши нарешті рахунок у матчі, команда Олега Колобича розвине свій успіх, як це було в їхньому першому домашньому матчі турніру з командою Університету державної фіскальної служби України з міста Ірпінь, що на Київщині. Але, цього разу розвиток подій на полі стадіону «Скіф» був дещо іншим. Перший гол у матчі активізував дії гостей у передній лінії і навпаки, заспокоїв господарів. Як наслідок, у наступні п’ять хвилин буковинці тричі поспіль били по воротах галичан, а на 40-й хвилині після подачі Івана Молофія центральний захисник Павло Макогон зрізав круглого у свої ворота. 1:1 – підсумок першого тайму.

Не важко здогадатися, про що Олег Колобич говорив у роздягальні своїм підопічним під час перерви. І на перших хвилинах другої половини зустрічі складалося враження, що гравці його почули. З поновленням гри господарі пішли вперед і оборона гостей, що називається, почала тріщати по швах. Здавалося, третій гол у матчі не за горами. І справді, на 55-й хвилині на табло загорілися нові цифри – але не 2:1, а 1:2. Сталося це після того, як буковинці відбивши чергову атаку галичан, провели швидкий контрвипад по лівому флангу, який завершився прострілом Ладіка Мелконяна. Траєкторію польоту м’яча змінила голова центрального захисника господарів Максима Дермана, який в перерві замінив Володимира Скотаренка. От тільки проблема в тому, що круглий полетів у притул із дальньою стійкою воріт Вадима Ющишина, який не зумів врятувати свою команду від другого автоголу у матчі – 1:2.

Втім, грати командам залишалося ще 35 хвилин плюс компенсований арбітром час до другого тайму. Тож ігрового часу у команди ЛДУФК було більше, ніж достатньо для щоб не тільки відігратися, а й вирвати перемогу. Так, час у підопічних Олега Колобича був, а от особливого бажання не було помітно. Складалося враження, що господарі хочуть виграти, але при цьому не мають наміру особливо напружуватися. А з кожною хвилиною у них почала й усе більше зникати віра в позитивний результат. Водночас у гостей з кожним ігровим епізодом з’являлося все більше впевненості у своїх силах і віри не лише в тому, що можна повернутися додому не з пустими руками, а й здобути перемогу.

Тому цілком логічно і абсолютно справедливо, що до фінального свистка гравці ЛДУФК так не створили бодай один по-справжньому гольовий момент. Більше, того вони навіть не спромоглися на останніх хвилинах на звичну для подібних ситуацій навалу. Все виглядало так, що рахунок, який горів на табло, їх особливо не цікавив. Більше того, в одному з епізодів рахунок ледь не став 1:3. Причому знову до взяття господарів міг призвести автогол: мало бракувало, аби Роман Толочко, перериваючи простріл, не долучився до когорти двох центрбеків своєї команди.

Втім, не будемо в поразці звинувачувати лише центральних захисників нашої команди. Футбол – гра колективна, тож в ній і виграє, і програє завжди уся команда. А проблема в тому, що на полі ми так і не побачили команду – це була група мажорів, які чекали, коли перемога сама впаде до їхніх ніг. Тому не треба говорити про неймовірний нефарт. Так, напевне, буковинці у цій грі на перемогу не награли, але при цьому стовідсотково можна стверджувати, що команда ЛДУФК заслужила на те, що трапилося. Та життя на цьому не закінчується. І вже за тиждень підопічні Олега Колобича матимуть шанс довести, що ця поразка – прикра випадковість. Причому у наступній грі на них знову чекає протистояння з тими ж буковинцями, але тепер уже в Чернівцях. Що ж, подивимося, чим завершиться поєдинок у столиці Буковини. 

Вас зацікавила новина? Поділіться будь-ласка з друзями в соціальних мережах: