Приходять лікуватися від COVID цілими родинами – лікар Марта Заремба

ЛЬВІВ – Наприкінці року у Львові у приміщенні медичного коледжу облаштували тимчасове відділення для хворих на COVID-19. Воно розраховане на 350 місць. Ремонт тут проводили у блискавично короткий термін. Сьогодні це відділення майже порожнє.

У Львові та області третій день поспіль після посиленого карантину немає збільшення кількості шпиталізованих пацієнтів із підтвердженим COVID. Але медики прогнозують нову хвилю захворюваності через кілька днів.

Замість столів і стільців в аудиторіях – лікарняні ліжка. На першому поверсі Львівського медичного коледжу післядипломної освіти лікуються 33 пацієнти з COVID-19, а загалом тут 150 ліжок. На другому поверсі, де вся актова зала перетворена на велику палату, взагалі порожньо. Сюди можна шпиталізувати 250, при потребі, й більше пацієнтів. Нині у це приміщення перенесли реанімаційне відділення для хворих на COVID, допоки триває ремонт у Клінічній лікарні швидкої допомоги. Переважна більшість із 15 пацієнтів – на штучній вентиляції легень.

Поступало по 10-12 осіб, а тепер 2-3

«Місця у лікарні є. У ці дні менше хворих. Багатьох якраз виписали. До нас за добу поступало по 10-12 осіб, а тепер 2-3. Було складно у період свят – на Новий рік і Різдво. Люди, мабуть, посвяткували разом, і захворіли. Наплив був протягом двох тижнів. Зараз поступають важкі хворі, серед них багато молодих людей із ускладненнями. Люди сидять вдома, лікуються, час затягується і пацієнт потрапляє у занедбаному стані», – розповідає лікар-терапевт відділення, облаштованого в медичному коледжі, Марта Заремба.

Ковідне відділення замість коледжу

Протягом тижня вдома лікувалося літнє подружжя зі Львова. У лікарню потрапило у важкому стані. 91-річний чоловік днями помер від ускладнень, мав супутні хвороби. У нього було 75% уражених легень, у жінки – 90%. Вона дихає за допомогою кисневої маски. Після шпиталю, ймовірно, доведеться нею ще певний час користуватися.

«Я постійно у масці. Цілий тиждень лікувалася вдома і мені раптово стало зле. Були з чоловіком разом у лікарні», – каже Ольга Твердохліб.

Серед пацієнтів є й такі, хто вже вдруге з ковідом.

Підступна ця хвороба

«У вересні вся моя сім’я перехворіла. Тепер я вже вдруге хвора. Температура трималась 38,5. Приїхала сюди і зробила комп’ютерну томографію. Виявилось, що 15% легень уражених. Вже немає температури, але є кашель, хворію два тижні. Почувалась гірше і не було покращення, тому в лікарню поклали. Дихаю нормально. А ось жінка поруч лежить, вчора все було добре, а сьогодні – їй гірше. Підступна ця хвороба. Всі ліки видають у лікарні, але часом треба купити, якщо є якісь ускладнення чи супутні хвороби, чи чогось немає», – розповіла львів’янка Марія.

Пацієнти допомагають один одному

Що таке COVID не лише у пацієнтів, але на власному здоров’ї відчула лікар Марта Заремба. Вона хворіла у травні і наприкінці вересня.

Все було: слабість, задишка

«Все було: слабість, задишка. Непросто пройшов вірус. Мій чоловік – сімейний лікар і він не захворів. Я – лікар і давала собі раду вдома, а коли людина не має медичної освіти, то їй важко і страшно, бо не може ані вдихнути, ані видихнути. Удруге можна заразитися, бо є різні мутації вірусу, різні прояви у пацієнтів. Один хворіє у родині і більше ніхто, а є таке, що вся родина інфікована. До нас приходять лікуватися від COVID цілими родинами. Лежать чоловік і жінка. Лише виписали трьох пацієнтів – маму, тата і сина», – говорить Марта Заремба.

За її словами, деякі пацієнти нехтують рекомендаціями лікаря після виписки з лікарні, не проходять медикаментозне лікування, переохолоджуються, не дбають про свій стан здоров’я, а це може спричинити повторне захворювання.

Готове відділення для госпіталізації більшої кількості хворих

Якщо у тимчасовому відділі з COVID у медичному коледжі напівпорожньо, то у лікарні швидкої допомоги, що розташована поруч, місця заповнені наполовину. Більшість пацієнтів із COVID мають якісь супутні захворювання і під медичним наглядом не лише терапевтів.

Єдиного реєстру немає

Сімейні лікарі, з якими розмовляло Радіо Свобода говорять про те, що зараз немає проблеми зі шпиталізацією хворих на COVID. Поліклініки, залежно від розташування, закріплені за лікарнями. А коли пацієнт бажає потрапити в інший шпиталь, аніж йому пропонує лікар, то самостійно домовляється з працівниками медичного закладу про госпіталізацію.

Протягом року, відколи в Україні зафіксований перший випадок захворювання на COVID, на Львівщині не створили єдиної бази ліжкомісць у лікарнях, щоб доступ до неї мав кожен сімейний лікар. Відтак працює «ручний режим» госпіталізації або за територіальним принципом.

Слід звернути увагу на постковідний період

«Кількість хворих, які зареєстровані з COVID, не відповідає реальній цифрі. Оскільки зараз менша кількість хворих, то варто заповнювати пацієнтами кілька лікарень, а решту закладів тримати у готовності. Бо невідомо, яка частина з тих, хто має легку форму захворювання, завтра потрапить у шпиталь. Слід звернути увагу на постковідний період пацієнта, а лікарні, зокрема Центр ветеранів війни імені Юрія Липи, повертати до колишнього життя. Бо COVID може знищити медичну установу, яка має потужну хірургію, для прикладу. Пацієнти з різними хворобами розійшлись через вірус по хатах, тому потрібно думати вже, як лікарні повернуться до свого попереднього життя», – зауважив у коментарі Радіо Свобода голова Українського лікарського товариства у Львові, онколог Олег Дуда.

Медик лікарні швидкої допомоги Галина М. захворіла на COVID у грудні. Півтори тижні після шпиталю вона приймала ліки, але досі почувається не вельми здоровою.

«Відчуваю слабість, втомлююсь швидко, коли піднімаюсь сходами, задихаюсь, маю прискорене серцебиття», – розповіла медична працівниця. Вона проходить кисневу терапію всередині гіпербаричної барокамери у лікарні швидкої допомоги. Жінка дихає киснем підвищеного тиску.

Цей метод, за словами лікаря-анестазіолога Ірини Обаранець, ефективний у постковідний період і добре поєднується з традиційною терапією.

Постковідні зміни є значні

«Людина після захворювання відчуває занепад сну, тремтіння рук, прискорене серцебиття. Ми з таким зіштовхнулися на початках, коли медики хворіли. Перша пацієнтка після COVID, яка пройшла кисневу терапію, була наша лікарка, яка скаржилась на тремтіння рук. Насичення киснем позитивно вплинуло, покращився сон і працездатність. Постковідні зміни є значні у людини, процес одужання триває довго. Ця процедура недооцінена і мала б фінансуватися державою для пацієнтів із COVID», – говорить Ірина Обаранець.

Постковідна реабілітація

Те, що школярі повернулись на навчання, помітно більше людей у торговельних центрах і невеликих магазинах, де люди не дотримуються фізичної дистанції, неналежно носять маски, є ризиком, що кількість пацієнтів, які потребуватимуть стаціонарної допомоги, зростатиме, прогнозують лікарі.