Відійшов у вічність видатний археолог Михайло Филипчук
Учора помер видатний галицький археолог Михайло Филипчук, директор Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка
Про це йдеться у повідомленні на сторінці Історико-культурний заповідник «Давній Пліснеськ» у Facebook.
Парастас – сьогодні, 1 серпня, о 20:00, с. Хишевичі, Городоцький район, Львівська обл. Похорон відбудеться завтра, 2 серпня, об 11:00, також у селі Хишевичі.
Як пише catholicnews.org.ua, девізом свого життя пан Филипчук обрав собі слова іншого видатного галицького археолога, Івана Старчука: «Бог, народ, сім’я». Усе своє свідоме життя Михайло Филипчук присвятив вивченню та збереженню історично-археологічної спадщини рідного народу і рідної Церкви.
Він народився 1955 р. у с. Потічок Снятинського р-ну Івано-Франківської обл. Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету (1982). З 1999 р. – доцент кафедри археології, античності та середньовіччя (з 2010 р. – кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки), з 2000 р. – директор Інституту археології Львівського національного університету ім. І. Франка. У 1996 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Слов’янські поселення VІІІ-Х ст. українського Прикарпаття» (науковий керівник – доц. О. М. Приходнюк).
Стараннями пана Филипчука було досліджено Чернечу гору біля Унівської Успенської Лаври, віднайдено фундаменти церков і монастирських приміщень Підгорецького монастиря, а також фундаменти церков Пліснеського городища.
Останні 25 років свого життя М. Филипчук присвятив дослідженню Пліснеського археологічного комплексу, зокрема Пліснеського мегаполісу – одного з найбільших європейських міст у ІХ-Х століттях, що займало територію близько 450 га. Його дослідження дало можливість пролити світло не тільки на історію нашого народу, а й на процес християнізації Галичини.
Своїми дослідженнями Михайло Филипчук обґрунтовано довів, що наші безпосередні предки галицькі хорвати без сторонніх впливів витворили власну державу, що будівничими Пліснеського мегаполісу були місцеві слов’яни, а не зайшлі варяги, мадяри чи поляки.
Пан Филипчук радо відгукувався на ініціативи греко-католицьких священиків. Так на ініціативу о. Віталія Барабаша, адміністратора парафія с. Княже (Золочівський р-н, Львівської області), львівські археологи провели розвідувальні роботи на території с. Княже, які дають підстави говорити про тяглість поселення на цьому місці з часів доби раннього заліза. На ініціативу о. Віктора Батога ЧСВВ, пан Филипчук провів низку досліджень на території Підгорецького монастиря, які відкрили фундаменти кількох монастирських церков та приміщень. З ініціативи отців Студитів було проведено археологічні дослідження Чернечої гори Унівської Успенської Лаври.
Читайте також:
Loading…
Loading…
