За останні 10 років Львів не виростив політичної фігури національного масштабу, — Дроздов

logo


З журналістом та письменником Остапом Дроздовим говоримо про політичну роль Галичини в Україні.

Сергій Стуканов: Ви казали, що 12 років тому уявляли Галичину сільською, такою, що не справляє серйозного впливу в Україні. А вже в 2014 році ви метафорично назвали Галичину такою собі вдовою, котра щось втратила і прагне це компенсувати через якусь місію. Такі образи показують, що Львову завжди бракувало капіталу і це компенсувалося певною ідеєю. Це плюс чи мінус?

Остап Дроздов: Для мене це і не плюс, і не мінус, а просто данність. Я мрію, щоб Галичина перестала перейматися Україною і почала займатися собою. Тому що всі ті роки присутності Галичини в державницькому проекті  України спонукали її покладати велику жертву во ім’я, до певної міри, ілюзорної соборності й унітарності. Ця гра в месійний порятунок України стала другим ім’ям Галичини. 

Наталя Соколенко: Які політичні проекти, ідеї зараз визрівають на Галичині?

Остап Дроздов: У нас загнивають ті політичні проекти, як розквітли аферним способом — маю на увазі «Самопоміч».

Ми були продуцентами ідей, поки не зрозуміли, що нас постійно обламують. Я часто кажу — звільніться від «огаличанення» України. Неспівпадіння галицької візії майбутнього України б’є по самій Галичині.

Наталя Соколенко: Що для вас означає ситуація із львівським сміттям у метафоричному сенсі?

Остап Дроздов: В цьому є глибока метафора, що Львів може ділитися з Україною хіба що сміттям. Якщо серйозно, то, я вважаю, що історія з львівським сміттям — це нарешті закономірний крах віртуозно виписаного медіа-образу львівського менеджменту як дуже європейського і дієвого. Україна через львівське сміття переосмислює потенцію щось продукувати.

Сергій Стуканов: Якою мірою Андрій Садовий сьогодні є господарем міста і які можуть бути альтернативи?

Остап Дроздов: У нього паніка і це помітно. Вперше за 10 років перебування при владі попливла земля під його ногами і він не може справитися з проблемою. Відбулася так звана реконструкція міфу Садового.А львівське політичне середовище за 10 років не виростило жодної політичної фігури бодай би міського рівня, не те що національного.