Театр імені Заньковецької святкує 100 років. Раритетні фото
У листопаді Національний театр імені Марії Заньковецької святкує 100-річчя із дати заснування. Tvoemisto.tv продовжує знайомити з тим, як виглядали визначні місця міста колись і який вигляд вони мають зараз.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Demmarcos, 2015 р.
Театр розташований на місці давнього Низького замку, який був споруджений у XIV ст. як частина міських фортифікацій. У 1802 році замок був розібраний. Згодом Станіслав Скарбек викупив у міста велику частину цієї території та використав її для будівництва багатофункціональної будівлі, значну частину якої зайняв театр. Проект будинку виконав віденський архітектора Людвік Піхль, проте будівництво здійснювалося під керівництвом тодішнього львівського міського архітектора Йоганна Зальцмана, який вніс певні зміни до первісного проекту.
1842 р.
План Скарбківського театру у Львові.
У головного інвестора проекту графа Станіслава Скарбека ця ідея виникла у нього ще в 1818 р. Ще на початку будівництва передбачили, що театр буде оточений своєрідною дільницею, яка складатиметься з крамниць, кав’ярень, складів та численних житлових приміщень. Саме це мало стати надійною страховкою на випадок, якщо власне театральний проект виявився невдалим. Крім того театр на 50 років звільнявся від податків, а кожна театральна трупа, що прибувала до міста на гастролі, повинна була сплатити графові 10% отриманих прибутків.
Кавярня «Театральна»
Більярдний салон у кавярні «Театральна», що до І світової війни містилась у партері театру Скарбека (тепер театр ім. Марії Заньковецької), від 1903 р у театральному приміщенні була розташована Львівська філармонія.
Дата: 1900-1914
Колекція: Ігор Котлобулатов
Вулиця Театральна
Скверик з лавками та декоративною вазою у центрі на розі вул. Театральної та Л. Українки; театр ім. М. Заньковецької. Зараз на цьому місці розмістився міський вернісаж.
Творець: Святослав Вдовенко
Дата: 1963
Колекція: Юрій Вдовенко
Сквер та декоративна клумба на вул. Театральній; театр ім. Марії Заньковецької.
Творець: Святослав Вдовенко
Дата: 1958
Колекція: Юрій Вдовенко
Театр ім. Марії Заньковецької
Творець: Святослав Вдовенко
Дата: 1960-1965
Колекція: Юрій Вдовенко
2015 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Бабенко Наталія. Ліцензія
Згідно з літературними джерелами, при будівництві було використано 16 тис. дубових паль, привезених із маєтку гр. Скарбека під Миколаєвом. Історична назва «Театр Скарбека» походить від імені фундатора. Граф Скарбек був також директором цього театру, який свого часу був одним із найбільших театрів Європи. Глядацька зала була розрахована на 1460 місць. Після побудови театру, вулицю, на яку виходить його східний фасад, перейменовано на «Театральну» (до того вона називалася «Довгою», бо сполучала оборонні мури протилежних кінців середньовічного Львова).
Театр імені Марії Заньковецької
Творець: Карл Ауер
Видавець: Тадеуш Маньковський, «Львів вісімдесят років тому.
Дата: 1928
Колекція: Ігор Котлобулатов
2013 р.
2012 р.
2013 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Haidamac. Ліцензія
У 1940–1942 рр. було проведено ґрунтовну реконструкцію будинку за проектом архітектора Вітольда Мінкевича. Зокрема, реконструйовано глядацьку залу, обладнано рухому сцену, а також перебудовано вестибюль. У фойє було усунено статую Станіслава Скарбека і виконано новий скульптурний декор стін. Інтер’єри фойє та глядацької зали були оформлені новими декоративними рельєфами, які виконали скульптори Маріан Внук та Яніна Райхер-Тот.
Площа Ярослава Осмомисла
Частина Краківської площі від вул. Краківської до Театральної мала локальну назву Bei di huces, тому що вздовж хідника упродовж кількох десятиліть стояли ятки , на яких торговці-словаки (їх називали гуцулами – die huces) продавали сливки, горіхи та інш. Найцікавіші об’єкти: Костел Непорочного Зачаття Марії Сніжної, взірцево обладнаний Міський базар та Скарбківський театр.
Творець: Юзеф Едер
Видавець: Видавництво «Центр Європи», Львів
Дата: 1860-1870
Колекція: Львівський історичний музей, Фм 1155
Вид на площу Ярослава Осмомисла
Вид на давній Краківський ринок; тут бере початок одна з найдавніших (1570) та найдовших львівських вулиць (8 км) – Городоцька. Зліва – велична споруда Скарбківського театру, збудована 1842 р. на межі єврейської та християнської дільниць Львова.
Творець: Юзеф Едер
Видавець: Видавництво «Центр Європи», Львів
Дата: 1860-1870
Колекція: Львівська національна наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України, № 77814
Площа Вічева
Дата: 1950-1970
Колекція: Володимир Румянцев
В облаштуванні підковоподібного амфітеатру використали французьку модель, яка передбачала, що шляхетна публіка в лоджіях могла не лише чудово бачити сцену, а й вигідно продемонструвати себе іншим глядачам.
Національний український драматичний театр ім. М.Заньковецької
Видавець: Видавництво «Центр Європи», Львів
Дата: 1894-1897
Колекція: Ігор Котлобулатов
2013 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: Haidamac. Ліцензія
У 1997 р. на стіні фойє поміщений сучасний медальйон із портретним зображенням Станіслава Скарбека, автором якого є скульпор Дмитро Крвавич.
Театр ім. М.Заньковецької та вулиця Лесі Українки
Дата: 1950-1960
Колекція: Володимир Румянцев
2014 р.
Джерело: wikimedia.org. Автор: ЯдвигаВереск. Ліцензія
Будинок займає велику прямокутну ділянку, заповнюючи своєю масою квартал між вул. Лесі Українки, Театральною, Торговою та просп. Свободи. Просторово-планувальна структура і композиція чотирьох фасадів вирізняється строгою симетрією, характерною для класицизму. Свого часу це була найбільша будівля у Львові.
Жінка з дитиною біля театру ім. М. Заньковецької
Дата: 1946-1958
Колекція: Володимир Румянцев
На час завершення будівництва театр був дуже сучасною інженерною спорудою. Архітектори розробили для нього спеціальну систему опалення, що дозволяла за допомогою кількох печей обігріти приміщення амфітеатру. Не забули і про вентиляцію. Добре продумано засоби протипожежної безпеки. Функціональність допоміжних приміщень театру оцінили навіть депутати Галицького Сейму, котрі винаймали їх до часу, аж поки постала спеціально споруджена для них будівля. До численних приміщень будівничі додали й стайню, розраховану на 36 коней.
Споруда Національного академічного українського драматичного театру ім. М.Заньковецької з боку пл. Торгової
Дата: 1945-1960
Колекція: Володимир Румянцев
Урочисте відкриття театру на 1460 місць для глядачів відбулося 28 березня 1842 р. твором «Життя як сон» драматурга Ф. Грільпарцера. А вже наступна вистава комедіографа А. Фредра «Дівочі обітниці» започаткувала комерційний успіх театру.
Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької
Дата: 1945-1955
Колекція: Володимир Румянцев
Під час щорічного львівського ярмарку під назвою «Контракти» театр не тільки виконував функцію осередку мистецтва, а й був місцем світських зустрічей, розваг та навіть пошуку наречених.
Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької
Дата: 1940
Колекція: Володимир Румянцев
У 1940–1942 рр. було проведено ґрунтовну реконструкцію будинку за проектом арх. Вітольда Мінкевича, тоді ж театр був обладнаний рухомою сценою. Інтер’єри фойє та глядацької зали були оформлені декоративними рельєфами, авторами яких є скульп. Маріан Внук та Яніна Райхерт-Тот.
Львів. Панорама міста
Видавець: Р. Якименко
Дата: 1950-1980
Колекція: Центр міської історії Центрально Східної Європи
Джерело: wikimapia.org, завантажив ArtemKo
Щоб більше дізнатися про інші визначні місця Львова, варто клікнути на посилання, що є на цій карті
Інформація та фото: zankovetska.com.ua, lvivcenter.org
